О ВОДИЦИ

РУСКИ

СЛИКИ

ENGLISH

О НАС

СРПСКИ

ВОЛАЙЦЕ НАС

УКРАЇНСЬКА

ЛИНКИ

HRVATSKI

 

 

 

О початкох Водици

 

 

О початкох Водици, на жаль, нє маме бизовни документи хтори би указал ясну историйну слику єй снованя, алє же ше на тим месце цошка случело шведочи нам жива традиция народу.

 

Найстарши документи о Водици писмо паноца Янка Копчая до Крижевского Владики зоз 1827 року. Вон бул найблїсши тим зявеньом и дава шлїдуюци драгоцини описи: На териториї моєй парохиї, при главней драхи цо ведзе од Керестура през валал Брестовец и Стапар до шлєбодного городу Сомбор, у оддалєносци 15 минути од валалу, находзи ше студзенка хтору моя парохия пред пейц роками оградзела за власне хаснованє паломнїкох. При тей студзенки дас пред роком, дзешка у тим истим чаше, даскельо тутейши дзивчата идуци, видзели нєзвичайне зявенє, котре видавало зоз себе тельо шветла, же тоти дзивчата, престрашени од блїску того шветла, сцекли од студзенки и пошли далєй по иншей драги видзаци тоту появу и зоз векшей удалєносци.

 

Тоти дзивчата, кед ше врацели дому, виприповедали о тей появи своїм блїским и людзом у валалє. Велї зоз нїх, водзени зоз звичайну цикавосцу, пущели ше ґу студзенки же би ше сами прешвечели чи то правда чи нє. И справди, даяки, зоз чудаваньом и побожним страхом видзели гвизди як виходзели зоз води и видавали зоз себе шветло як блїщаци огень а так исто и якешик цело, подобне до малого дзецка хторе плївало у води. Воно ше повторйовало и нєставало.

Тоти чудесни появи, цо их часто видзели вельо людзох у рижним чаше, кед дошли до знаня народу зробели таке зацикавенє же нєшка уж нє лєм мойо вирни алє и народи хтори нас окружую приходза ґу горе спомнутей студзенки и при нєй ше побожно модля и шпиваю духовни писнї.

 

Перше нєзвичайне зявенє

 

Перше нєзвичайне зявенє при студзенки ше збуло 7.7.1817. року, кед при нєй ноцовал єден роботнїк. Вон нє лєм же чул под`жемни шум алє и видзел у сну чудесно облєчену прекрасну панї. После пейц рокох по першим зявеню случело ше цошка вельо векше. Зявенє хторе ше збуло 1822. року пренєсл о ше нагло по цалим околїску и спричинєло вельке интересованє за студзенку.

6. 6. 1822. року єденасту годзину пред поладньом два дзивчата Єлисавета Рамач и Єлена Виславски видзели чидесну Дїву барз крашнє облєчену. Зявеня були барз части двацетих рокох дзеветнастого вику. Перша комисия за случай Водици додзелєна 1830. року з оглядом на числени появи, оздравеня и чудесни зявеня. Медзитим вона нє вивершела свою улогу. Други два комисиї формовани 1856/58 року кед ше почало озбильно роздумовац о будови Водици.

На жаданє пароха керестурского Янка Ґвожджака же би ше дала дозвола за будованє церкви у Водици. Владика Крижевски 29.3.1857. модлї за ширшу информацию вицеархидякона Бачкого Шовша а вон 30.7. враца и дава свой позитивни суд о случаю. После того Владика дава дозволу за будованє каплїци у Водици.

 

Дзевятнїца Водицовей Пречистей Дїви Мариї

 

Пречиста Дїво Марийо, могуча Царицо нєба и жеми, Ти у тих часох кед нашо прадїдове були у найвекших нуждох, теди ши ше им зявела зоз словами: Я прибижишще каюцих ше гришнїкох и обецала им же як добра Мац каждому поможеш, гоч ше будзе находзиц у якей велькей нужди кед Це будзе волац на помоц зоз щирим шерцом и живу виру.

Я верим Мати, же Ти у нєшкайшим чаше иста мати полна милосердия. Зато приходзим ґу Тебе, бидни-а попатри на мнє милостива Мати: очи ми полни слизох, шерцо обтерховане зоз больом а душа придавена зоз жальом. Посануй, посануй ме Мати моя.

На тим швеце нє мам нїкого хто би ми могол помогнуц, єдино Тебе, пречиста Дїво Марийо, кед же то Свята Воля Пресвятей Тройци, вибав ме з того велького нєщесца у хторим ше така-и жалосни-а находзим ( ту повесц цо жадаш ) и зацаруй, Ти могуча Царице, над моїм шерцом же бим остаток свойого живота прежил-а зоз здравим целом и чистим шерцом, же бим весело служел-а Пресвятей Тройци и на поволанку дзвона Тебе Дїво вично витал-а, як цо Це дараз витал безплотни Архистратиг Гавриїл, а после блаженей шмерци, у вичносци Ци шпивал-а трократу писню: свят, свят, свят, Господь саваот, вивики виков. Аминь.

 

 

ВОДИЦОВА ПИСНЯ

 

В Водици ше появела, о, Мария,
Руски народ полюбела, алилуя

Радуйце ше, херувими,
шпивайце, серафими,
радуйся, радуйся, Мариє

В Керестуре при Водици, о, Мария,
Дзє конопи були шати, алилуя

Чудотворней Мати нашей, о, Мария,
Руски народ писнї шпива, алилуя

Заблїсла у Водици, о, Мария,
Славиме ю зоз цалей души, алилуя

Ми ше, браца, шестри разом, о, Мария,
покланяйме пред образом, алилуя

 

Водицово процесиї


Єдна з найвекших процесийох хтори спонтано настали у Водици - то Завитни дзень. Початок му бул 1853. року кед вельки каменєц побил поля. Тото вельке нєщесце обрацело наш народ ище баржей ґу Мариї. Гоч ше треци дзень Русадльох нє славело, нашо прадїдове тот роботни дзень вибрали же би пошвецели Пречистей Дївей Мариї зоз молбу же би чивала їх поля од ляду и дргих нєщесцох. 1922. року запровадзени Водицов тидзень. Тот тидзень приходзи на початку мая и состої ше у каждодньовей служби през седем днї.

 

Периоди Водицового розвитку

 

Водица ма три периоди:

- Перши почина зоз самим зявеньом 1817-1853

- Други перод од 1853-1890

- Треци период од 1941 по нєшка


Период Водицового розвитку почина од 1853 кед Водица поново оживює. 1853 року на други дзень Русадльох каменєц барз побил поля. Од теди ше кажди рок на треци дзень Русадльох идзе зоз процесию до Водици. 18. 8. 1855. року, вироятно под вельким навальованьом паломнїкох, на Преображенє пошвецени криж коло тей студзенки а тиж и студзенка а над ню обешени образ Пресвятей Дїве Мариї. Наступного року 1856. будує ше и перша древена каплїчка з помоцу побожних людзох. После збераня шведоченьох штернац чудох Водица призната за паломнїцке место и дата 1859. року дошлєбодзенє за будованє каплїчки. Водицову каплїчку збудовал сомборски архитект Карло Ґфрнер и то за свойо власни пенєжи, хтори му познєйше врацени зоз пенєжох назбераних зоз жертвох Водицових паломнїкох. Водицова каплїчка подзвигнута на чесц Нєпорочного Зачатия Пречистей Дїви Мариї и вона єдна медзи першима хтора пошвецена тей християнскей правди. 1943. року направени иконостас. Три Марийово слики у абсиди, слику Исус Христос у гробе, як и иконостас зробел академски маляр Лазар Микулич зоз Кули. 1954. року на треци дзень Русадльох першираз преосвящени Гавриїл Букатко служел архиєрейску службу.

 

Главни податки зоз Водици

 

 

 

1817.

Перше зявенє при каплїчки

1822

6.6 главне зявенє на 11 годзин предполадньом хторе видзели Єлисавета Рамач и Єлена Виславски

1822.-1823.

Зявеня хтори видзели людзе зоз околїска. Коло трицец оздравеня

1827.

Писмо паноца Копчая - перши писани документ о збуваньох у Водици

1830.

Перша комисия у Водици составена од духовних особох

1853.

Запровадзени Завитни дзень

1855.

Поставени криж и пошвецена студня

1856.

Вибудована перша древана каплїчка

1857.

Паноцец Ґвожджак записує перши оздравеня. У Темишвару формовани два комисиї. Дозвола за будованє зоз Крижевцох и Темишвару

1859.

Збудована нєшкайша каплїчка чий архитект бул Карло Ґфернер

1860.

Пошвецена каплїчка Нєпорочного Зачатия Пречистей Дїви

1861.

Нарисована найстарша икона

1863.

Римокатолїки добили дозволу служеня служби у каплїци

1894.

Збудована хижа коло Водици

1941.

До Водици приходза Базилиянци

1943.

Нарисовани нєшкайши иконостас

1955.

До Водици приходза шестри служебнїци

1968.

Вибудована шопа за паломнїкох. Запровадзени дзень Царици Богородици  и паломнїцство за школярох и младих

1983.

Водица постава главне отпустне место з нагоди юбиларного рока

1986.

Постава центер тродньових стретнуцох младих

1987.

Преглашена за отпустне место з нагоди Марийового рока

1988.

З нагоди 1000 рокох покресценя Києвскей Руси збудована нова хижа коло Водици и вилята асфалтна драга

 

 

 

 

website hit counter